Перейти до основного вмісту

Мова ворожнечі. Як не вдаватися до некоректних висловлювань

В ХХІ столітті, здавалося б, меседжі про необхідність толерантності присутні скрізь, навіть в популярних комедійних серіалах та скетч-шоу. Втім, здебільшого це стосується західних медіапродуктів. 
Журналістам та редакторам важливо бути обізнаними із тим, як проявляється мова ворожнечі аби уникнути повідомлень, що можуть розпалювати ненависть. Існують різні види мови ворожнечі:

1. Заклик до насильства
2. Пряме підбурювання до дискримінації
3. Завуальовані заклики до насильства та дискримінації
4. Створення негативного образу етнічної, релігійної чи певної соціальної групи
5. Виправдання історичних випадків насилля та дискримінації
6. Публікації та висловлювання, які піддають сумніву загальновизнані історичні факти
7. Твердження про неповноцінність або моральні недоліки тієї чи іншої груп осіб
8. Твердження про кримінальність тієї чи іншої етнічної або релігійної групи як такої
9. Цитування явно ксенофобських висловлювань і текстів без коментарів
10. Заперечення громадянства

Українські мас-медіа, як інформаційні, так і розважальні далекі від ідеалу. І часто на шпальтах газет можна зустріти подібні заголовки: "На Рівненщині цигани обікрали подружжя на 9 тисяч доларів". І таких, на жаль, статей є досить багато.
Щоб мова ворожнечі не з'являлася у ЗМІ, необхідно мати сильні та незалежні медіа, а також якісну освіту. Потрібно, щоб на всіх рівнях існування суспільства формувалась культура нульової толерантності до подібних явищ.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Онлайн-ЗМІ

Інтелект-карта складена на основі книги "Інтернет-медіа" Артема Захарченка .

Всі люблять меми, чи не так?

З розвитком технологій з'являються і нові жанри журналістики. Окрім традиційних заміток, репортажів та і нтерв'ю, ми можемо дізнаватися інформацію з подкастів, вебінарів та різних інтернет-креатив ів. Одними з таких креативних способів донести інформацію до читача є так звані меми.  За визначенням , що ми можемо знайти: меми — зображення, відео або текст поширюваний через мережу інтернет, що набуває популярності в короткий проміжок часу, згодом стрімко її втрачає. Інтернет-меми стали настільки популяними, що навіть створені інтернет-енциклопедії: російськомовна Lurkmore.to  та україномовні Енциклопеція Драматики , Файна Меморія та Інциклопедія .  Меми — це не тільки картинки для розваги з бейбі Йодою або ж Дрейком, це також цікаві ілюстрації, які допомагають запам'ятати корисну інформацію, наприклад зі шкільної програми. Я вважаю, що такі меми можуть бути могутньою пропагандою української культури та історії. Меми — це вже невід'ємна частина поп-культури, адже якими се

Довіряй та перевіряй. Порівняння однієї новини з різних ресурсів

В еру комп'ютерних технологій досить просто швидко донести певну інформацію до суспільства. Потік інформації є неймовірно великим, а стрічка новин оновлюється щохвилинно. Тому існує йморівність, що онлайн-видання намагатимуться розповісти новину одними з перших, часто нехтуючи якістю та оригінальністю тексту. Щоб зрозуміти наскільки проблема копіювання змісту є актуальною порівняймо як різні онлайн-ресурси пишуть про одні і ті ж факти. Для порівняння я вирішила обрати новину про ісламські свята, які можливо стануть державними святами в Україні. Цю новину ми прочитаємо на Львівському порталі  та сайті  ZAXID.NET. "Захід.нет" опублікували новину о 16:52, а о 17:53 на "Львівському порталі" з'явилася новина з майже ідентичним заголовком. Прочитавши ці статті можна зробити висновок, що ці тексти містять абсолютно однакову інформацію. Хоча вона іноді і сформулювана по різному, але прослідкувати схожість дописів неважко. Єдиною суттєвою відмінністю є те що ресурс Z